«Я чиню опір чомусь, що мені огидне чи небезпечне»
«Я — сімейний ізгой, відокремлений від решти родини»
«Я роблю запаси на майбутнє»
Інсулін робить цукор корисним і придатним для використання.
Інсулін, що циркулює в крові, дозволяє цукру потрапити в клітини. Потім відбувається його накопичення у вигляді жиру — надлишки цукру.
бути готовим до битви, до бою, до опору, до нападу. Це конфлікт чоловічого типу: опір = битва = дія.
можна розділити на три категорії:
що стосуються структури
(жири), які забезпечують захист
який слугує паливом (наша енергія)
Інше можливе відчуття, пов’язане з діабетом, — це зникнення солодкого смаку. Відбувається розрив, і рівень інсуліну падає. Інсулін робить цукор корисним і практичним. Інсулін дозволяє нам накопичувати.
«Я створюю запаси на майбутнє!»
Мета полягає в тому, щоб мати стабільний рівень цукру. Цукор — це солодкість. Коли рівень інсуліну падає, це відбувається для того, щоб уникнути чогось, що має над нами владу, і знайти солодкість.
Інсулін = влада, цукор = солодкість.
Діабетик шукає солодкість і нічого, крім солодкості, у всіх взаєминах. «Я стикаюся з владою; я не можу протистояти цій владі; я прагну відчуття близькості».
Символізм слова «діабет». Діабет — це «діа» (те, що розсікає навпіл, наприклад — діаметр) і «бейт» (дім на івриті). Діабет може бути конфліктом між людиною та її родиною. Це роз’єднання, пережите вдома. Втрата контакту в родині, яка розділена надвоє. Тому нерідко відчувається таке переживання:
✓ «Я сімейний ізгой, осторонь від решти родини».
✓ «Мене відкинула родина (і відправила до школи/коледжу)».
✓ «Огидно, що вони зі мною роблять, усі інші живуть вдома».
✓ «Мені відмовили у спадщині».
✓ «Мене відштовхнула поведінка моєї родини».
✓ «Я борюся з цим відштовхуванням, цією несправедливістю».
Існує дуже багато різних прикладів конфліктів у різних контекстах життя: у родині, на роботі, у суспільстві. І, звісно, жодні таблетки та уколи не здатні вирішити такі конфлікти в голові пацієнта.
Що може допомогти:
або повна зміна обстановки — перетворення
або повне відривання від усього, що пов’язано з цим конфліктом
або спеціальна психотерапія
Важливе зауваження.
У разі діабету ми маємо намагатися подолати параною, що стоїть за ним. Діабетик не може нікому довіряти, у нього немає права довіряти (це пов’язано з біологічним виживанням), тому він бореться, завжди готовий до бою.
«Навіщо мені припиняти боротьбу, адже вона дозволяла нам виживати протягом стількох поколінь!», тобто опір рятував «мій клан».
Моя підсвідомість тримається за нього, незважаючи на спроби відпустити. Визначення «об’єкта опору та відрази» — перший крок у процесі роботи з діабетиком у стані конфлікту параної.
Є п’ятеро дітей. Тім — п’ятий, сімейний ізгой. Він мусить їсти сам на кухні, поки решта сидять за столом у їдальні. Тім змушений спати в гаражі й боїться щурів: це огидно. Йому доводиться боротися зі сном вночі. У підсумку він падає від виснаження, що й зумовлює діабет Тіма:
✓ сильний опір сну;
✓ сильна відраза до щурів.
Кілька років по тому він доглядає за своєю хворою матір’ю… Вона помирає, і коли справа доходить до спадщини, то четверо інших братів починають за неї боротися. Їхня поведінка викликає у Тіма огиду, він хоче протистояти їм, чинити їм опір. Тім подає на них до суду, і саме тоді активується його діабет.
Батьки кажуть 9-річній дитині: «Поводься добре, інакше тебе покарають». Потім її постійно карають за все. Вона весь час чинить опір, вважаючи таку надмірну владу нестерпною. У неї розвивається діабет.
У 66-річної клієнтки дуже серйозний випадок діабету. Він почався з менопаузою у віці 50 років, тож вона хворіє на нього вже 16 років. Тяжкість діабету вказує на те, що конфлікт дуже інтенсивний. Насправді чоловік цієї жінки такий самий запальний, як грайливий юнак, і він дуже часто до неї сексуально домагається.
У її віці вона вважає це нестерпним і внутрішньо чинить опір усіма силами. Вона перебуває в стані максимального конфлікту.
Коли ця жінка була дитиною (від 4 до 7 років), до неї кілька разів домагався літній сусід-ексгібіціоніст. Їй це було огидно, вона чинила опір, як тільки могла.
Це був її програмуючий конфлікт.
У її Фазі Програмування (Проекті/Меті), коли її мати була вагітна, вона відмовляла чоловікові в будь-якому сексуальному контакті. Вважала це огидним і чинила опір проханням чоловіка. Ми можемо чітко бачити тісний зв’язок у Фазі Програмування між програмуючим конфліктом і запускаючим конфліктом.
Біологічний сенс
Повільне зниження рівня цукру.
Нападне підвищення рівня цукру в крові.
«Мене здригнуло від огиди!» «Фу, яка гидота!»
Тканина
Повільна нормалізація рівня цукру в крові.
Тканина
Має сенс звернути увагу на початок появи симптомів (період, рік, пори року), в окремих випадках і на добу, коли проявляється симптом (наприклад нежить). День чи ніч, ранок чи вечір. Вдома чи на роботі, у відпустці чи на дачі. Залежно від цього можна визначити, що саме запускає конфлікт (СБП) та на якій стадії перебуватиме людина: стадія конфлікту або стадія вирішення (одужання).
Варто звернути й на це увагу. Дуже часто вона відіграє роль, тобто ліво/право: де більше болить, з якого боку запалення, пухлина, проблема. При цьому важливо розуміти людину: правша чи шульга. Це можна визначити у розмові чи за допомогою простих тестів. Ліва сторона це найчастіше ставитися до "жіночої лінії" або "молодшого за рангом". Права сторона відповідно до "чоловічої лінії" та "старшого за званням".
Також є біологічний сенс локалізації проблеми спереду чи ззаду. Наприклад, почервоніння або висип на шкірі: груди або спина/гомілка або ікра/лоб або потилиця.