Прямі докази психосоматики

"Хвороба" - я завжди пишу в лапках, тому що ми цей процес в тілі таким не бачимо. Кожна, так звана, хвороба - це спеціальна біологічна програма, яка є цілком природною і завжди допомагає нам вижити.

Тіло допомагає психіки вижити! Коли психіки нестерпно, є якісь конфлікти, біль, страх.

І кожна така "хвороба" тобто "спеціальна біологічна програма" (СБП) запускається в нашому організмі завжди за умови трьох факторів.

І в кожній "хворобі" є біологічний сенс! Завжди! Відео...

Інформація для тих, хто не вірить в психосоматику чи не сприймає її, як щось серйозне та наукове (а GNM верифікована близько 30 разів, тобто науково доведена, на відміну від офіційної медицини та її методів).

1) Як ви пояснете реєстрацію поліграфом (детектор брехні) зміну фізичних показників під час простих питань? В вікіпедії зазнечено термін "психофізіологічні" реакції. Але це ж рівно те саме, що і "психосоматичні" реакції. Просто мова термінів різна.
Поліграф (або детектор брехні) — це пристрій, що використовується для вимірювання фізіологічних змін в організмі людини, які можуть бути пов'язані з емоційними реакціями, такими як стрес, тривога або збудження. Поліграф не може безпосередньо виявити брехню, але він реєструє певні фізіологічні параметри, які можуть змінюватися під впливом емоцій.
Основні параметри, які вимірюються поліграфом:
1. Частота пульсу (серцевий ритм):
— Вимірюється кількість серцевих скорочень на хвилину. Підвищення частоти пульсу може вказувати на емоційне збудження чи стрес.
2. Кров'яний тиск (артеріальний тиск):
— Вимірюється змінний тиск (систолічний і діастолічний). Підвищення тиску може бути ознакою фізіологічного стресу чи тривоги.
3. Електрична провідність шкіри (кожна провідність або ЕПК):
— Це вимірювання кількості потовиділення на шкірі. Підвищена вологість шкіри сприяє кращій електричній провідності, що може свідчити про стрес чи нервозність.
4. Частота дихання:
— Це вимірювання частоти вдихів і видихів на хвилину. Зміни в частоті дихання можуть вказувати на емоційний стан особи.
5. Об'єм дихання:
— Це вимірюється, щоб фіксувати зміни в глибині дихання. Наприклад, стрес може призводити до поверхневого або нерівномірного дихання.
6. Тонус м'язів:
— Вимірюється за допомогою електродів, які можуть реєструвати зміни в м'язовому напруженні, особливо в м'язах обличчя, шиї або рук.
7. Температура шкіри:
— Вимірювання температури шкіри (особливо на кінцівках, пальцях рук і ніг). Стрес може знижувати температуру на поверхні шкіри через звуження кровоносних судин.
8. Венозний тиск:
— Це показник венозного кровообігу, який може варіюватися під час стресу чи емоційних змін. Венозний тиск може зростати внаслідок стресу, хоча це не завжди простежується чітко.
9. Гемодинамічні зміни:
— Це загальний показник змін у кровообігу, який враховує різні аспекти кров'яного тиску, пульсу та інших кардіоваскулярних параметрів.
10. Мікросудинна активність:
— Це включає зміни в дрібних судинах, які можуть бути важливими для точнішого визначення емоційної реакції. Цей показник реєструється менш часто, але може бути корисним для виявлення тонких змін в організмі.
11. Час реакції на питання (реакційний час):
— Хоча це не фізіологічний показник, час, необхідний для відповіді на запитання, може також враховуватись, оскільки людина, що бреше, може затримувати відповідь через обробку інформації.
12. Мікроконвульсії або рухи м'язів:
— Маленькі, часто непомітні рухи м'язів, які можуть вказувати на напруження або неспокій. Цей показник зазвичай реєструється спеціальними датчиками для аналізу мікропоз.
13. Реакція на зміни тиску в серцевих судинах:
— Зміни в серцевих судинах можуть відображати адаптаційні реакції організму до стресу або змін умов.
14. Зміни в оксигенації крові:
— Цей показник вимірює рівень насиченості крові киснем і може вказувати на фізіологічні стани, пов'язані зі стресом або іншими емоціями.
15. Зміни в пульсовій хвилі:
— Вивчається форма пульсової хвилі, зокрема, як змінюється кровообіг в різних частинах тіла під час стресу.
16. Кореляція між різними показниками: — Поліграф може аналізувати взаємозв'язок між різними параметрами (пульсом, тиском, температурою), щоб виявити складніші закономірності в реакціях організму.

Процес роботи поліграфа включає низку запитань до особи, яка проходить тест, і порівняння її фізіологічних реакцій на різні питання (а питаня можно віднести до психіки). Припускається, що, коли людина бреше, її організм буде відчувати стрес, що призведе до змін в цих параметрах. Наприклад, під час брехні може збільшуватися пульс, тиск або рівень потовиділення. Тобто простіше кажучи: Психосома́тика (грец. Ψυχή— душа і грец. σῶμα — тіло) фізіологія (сома) реагує на реакції мозоку (тобіш психіки).

2) Також дуже цікавий факт про доказ психосоматичного механізму - це історія відомих сіамських близнюків Кривошляпових. Якщо пошукати інформацію про них, то стане дуже не по собі від їх історії, як над ними проводили досліди.
Кожна дівчинка мала власні легені, серце, шлунок, тонкий кишечник, по дві нирки. Серед органів, які були загальними - товстий кишечник і сечовий міхур, і в них змішувалася кров обох. Також у дівчаток була загальна репродуктивна система, що виключало можливість мати детей. Спати дівчата могли незалежно, температура тіла кожної регулювалася автономно.

«Коли нам було три роки, лікарі спеціально клали нас голими на лід, щоб перевірити, чи однаково ми захворіємо»,

«Погляньте на графіки температури тіла обох близнюків. У Маші температура досягає 39,5 градуса, у Даші вище 37 не піднімається."

Їхні кровоносні системи взаємопов'язані, близнюки мають спільну кров. Отже, бактерії або віруси, які потрапили в кровообіг однієї сестри, незабаром виявляються в крові іншої. Дивно, але хвороба на них впливає по-різному. Правша Даша короткозора і схильна до застуд. Шульга Маша зрідка курить, відрізняється від сестри здоровішою статурою, вищим кров'яним тиском і хорошим зором.

Відмінності у стані здоров'я близнюків загадкові: чому одна захворіла на дитячу хворобу, наприклад, на кір, а інша — ні? " Вірус " кору був у тілах обох, у тому загальному кровотоку; чому ж обидві не захворіли на кір? Вочевидь, що з " зараження кіром " лише " вірусу " кору недостатньо.

Цей феномен спостерігався у дівчаток знову: грип, застуда та інші дитячі хвороби переживалися окремо. Якщо лише мікроби здатні викликати інфекційні захворювання, чому одна з близнюків хворіла, а інша – ні?

Тому що психіка у них різна, а отже, і реакції з появою симптомів теж будуть різні.

3) Ще один цікавий доказ психосоматичного механізму це те, що ми всі "мокріємо", коли збуджуємося просто від думок чи погляду. Я впевнений, що ви мене вірно зрозуміли. Ми всі збуджуємось! І ми всі маємо тілесні реакції на психічні зміни, тобто на те, що потрапляє до нашої психіки.
От чоловік побачив вродливу сексуальну жінку. Яка реакція тіла? Ерекція, жар, тремтіння, сердцебиття, виділиння змазки, інколи слюней)). Чи не психофізіологічна реакція це, тобто психосоматична? Саме так! У жінки в цій ситуації такіж самі реакції психофізіологічни (психосоматичні) крім ерекції, звісно.

4) По цьому ж принципу мокріє у нас і ніс, коли метафорично нам щось воняє чи буквально.
Так само у нас червоніють, чухаються та мокріють очі, коли нам щось боляче бачити метафорично чи фактично.
Так само у нас змінюються функції будь-якого органу (кісти, пухлини, виразки, запалення), який задіяний напряму у психологічному конфлікті.
І ці всі співвідношення психологічних конфліктів та органів (тобто діагнозів) доктор Хамер оформив в довідник по психосоматикі GNM. І в цьому довіднику є буквально всі відомі хвороби і до них додаються приклади психологічних конфліктів. Більшість з усіх хвороб (звісно не враховуючи переломи, реанімаційні дії, оперативне втручання чи рятування, імплантації тощо) або зовсім не треба лікувати, треба вміти хворіти (перечекати, треба мати спеціальні знання) або долати з допомогою спеціальної психотерапії у психосоматолога.

5) СТРАХ! Коли людина його відчуває, її організм зазнає низки фізіологічних змін, спричинених активацією симпатичної нервової системи, яка відповідає за реакцію "бийся або тікай". Ці зміни в організмі часто називаються стресовою реакцією або реакцією на тривогу. Ось основні фізичні відчуття, які можуть виникнути у тілі під час страху:
1. Прискорене серцебиття
— Одним із перших фізіологічних ефектів страху є збільшення частоти пульсу. Це відбувається через вивільнення адреналіну та інших гормонів стресу, які активують серце для забезпечення організму більшою кількістю кисню й енергії для потенційної фізичної активності (якщо потрібно "тікатись" або боротися).
2. Підвищений артеріальний тиск
— Внаслідок цього серце прокачує більше крові, і кров'яний тиск підвищується, що забезпечує більшу циркуляцію крові до м'язів та інших важливих органів, щоб підготувати тіло до активної реакції.
3. Зміни в диханні
— Дихання стає швидким і поверхневим. Це так звана реакція "глибокого дихання" або гипервентиляція, яка допомагає організму отримати більше кисню, але при цьому може викликати відчуття нестачі повітря. Часто людина може відчувати, що не може дихати нормально.
4. Напруга в м'язах
— М'язи стають напруженими через викид адреналіну. Це фізіологічна реакція, яка готує тіло до фізичних дій (наприклад, до втечі чи оборони). Найбільше напружуються м'язи в області плечей, шиї, спини, ніг або рук.
5. Потовиділення
— Збільшення потовиділення — ще одна реакція організму на стрес. Тіло виробляє більше поту, щоб охолодити себе в умовах підвищеного метаболізму, який виникає через активізацію симпатичної нервової системи.
6. Сухість у роті
— Внаслідок стресу організм може знижувати виділення слини, що призводить до відчуття сухості в роті. Це частина "підготовки" організму до ситуації, коли він може не мати часу на харчування чи інші нормальні фізіологічні процеси.
7. Зміни в температурі тіла
— Людина може відчувати холод чи жар, особливо в кінцівках (пальцях рук і ніг). Це пов'язано з тим, що кров відводиться від периферійних частин тіла до життєво важливих органів і м'язів, що може створювати відчуття холоду в руках та ногах. Водночас, особа може відчувати жар або пітливість через посилене серцебиття та прискорений метаболізм.
8. Тремтіння
— Тремор або дрібне тремтіння в руках або ногах — це ще один типичний симптом страху. Це може бути викликано перенапруженням м'язів, що відбувається через підвищену активність нервової системи.
9. "Металевий" або "важкий" смак у роті
— Часто люди відчувають металевий смак в роті під час сильного стресу чи страху. Це також результат змін у хімічному складі організму через викид гормонів стресу.
10. Здуття в животі або відчуття "клубка"
— Страх може викликати відчуття нудоти, здуття чи навіть біль у животі. Це часто виникає через реакцію шлунково-кишкового тракту на стрес. Кров відходить від органів травлення, і шлунково-кишкова система може тимчасово "відключитися" або "запрацювати" неправильно.
11. "Стиснення" горла або труднощі з ковтанням
— Відчуття потовщення горла або труднощі з ковтанням також можуть бути симптомами сильного страху. Це знову ж таки результат активації симпатичної нервової системи, яка підготовляє організм до дій, але в той же час може викликати спазм м'язів горла.
12. "Шкіра холоне"
— Часто в момент страху людина відчуває, що шкіра "холоне" або «її покриває мурашками». Це результат швидкої реакції судин на стрес, коли кров відходить від периферії і прямує до життєво важливих органів.
13. Втрата концентрації або "замороження"
— Окрім фізичних симптомів, страх може також викликати психічні реакції — людина може відчувати, що її увага знижується, або навіть почати "заморожуватися" або застигає на місці, що є наслідком інстинктивної реакції "заморозити себе" або "прикинутися неживим".
14. Сильне серцебиття або відчуття "блоку" в грудях
— Серце може відчуватися як пристегнуте в грудях або навіть створювати відчуття болю. Це може бути викликано високим рівнем стресу, але варто зазначити, що це також може бути симптомом тривожних розладів чи проблем із серцем, тому варто звернутися до лікаря, якщо такі симптоми повторюються.

6) Закоханість — це дуже потужне емоційне і фізіологічне переживання, яке в значній мірі впливає на організм. Вона пов'язана з активацією багатьох фізіологічних і хімічних процесів, що можуть викликати різні відчуття в тілі. Ці зміни зазвичай зумовлені виділенням гормонів і нейромедіаторів, таких як дофамін, окситоцин, серотонін, адреналін та норепінефрин. Ось деякі з основних фізіологічних проявів закоханості в тілі:
1. Тахікардія (прискорене серцебиття)
— Одним з найбільш типовим симптомів закоханості є прискорене серцебиття. Це відбувається через викид адреналіну та норепінефрину, які є гормонами стресу, але у випадку закоханості вони сприяють активації серцево-судинної системи, що підвищує частоту серцебиття.
2. Підвищення енергії
— Закохані люди часто відчувають прилив енергії та навіть емоційний «підйом». Це пов'язано з вивільненням дофаміну, гормону задоволення, який відповідає за відчуття щастя, радості та мотивації.
3. Почуття "метеликів у животі"
— Це відчуття тривоги або нервового збудження, яке часто виникає при зустрічі з об'єктом закоханості. Відчуття "метеликів" в животі виникає через спазм м'язів шлунка під впливом адреналіну, що є частиною стресової реакції організму.
4. Зміни в диханні
— Людина може помітити, що її дихання стає більш швидким або поверхневим. Це є наслідком підвищеного рівня адреналіну та окситоцину. Окситоцин також відповідає за соціальну прив'язаність, а його вивільнення може призвести до почуття близькості та емоційної прив'язаності до партнера.
5. Тремтіння або пітливість
— В деяких випадках людина може відчувати легке тремтіння в тілі або пітливість. Це фізіологічна реакція на емоційне збудження, пов'язане з високим рівнем адреналіну в організмі. Напруга в тілі може також бути відчутна в руках або ногах.
6. Зміни в апетиті
— Закоханість може впливати на апетит, інколи люди відчувають втрату апетиту або, навпаки, почуття голоду або бажання з'їсти більше солодкого. Це може бути пов'язано з підвищеним рівнем дофаміну (який відповідає за мотивацію і задоволення) та змінами в рівнях інших гормонів.
7. Зміни в шкірі
— Закоханість може викликати почервоніння шкіри, особливо на обличчі, через розширення кровоносних судин, яке відбувається через викид адреналіну. Це може також бути причиною того, що людина стає сміливою, привабливою чи сором'язливою в присутності об'єкта своєї симпатії.
8. Загострення чутливості
— Закохані люди часто відчувають, що їхні відчуття загострюються. Це може проявлятися в підвищеній чутливості до звуків, запахів, смаків, дотиків. Часто люди відчувають підвищену чутливість до дотику партнера, наприклад, навіть звичайне торкання руки може бути дуже приємним.
9. "Рожеві окуляри" — оптимістичне сприйняття світу
— Закохані люди зазвичай мають підвищене відчуття щастя та оптимізму. Це може бути пов'язано з вивільненням серотоніну та дофаміну, які відповідають за позитивні емоції і сприйняття світу в яскравих, позитивних кольорах.
10. Збільшення пульсу в кровоносних судинах (особливо в губах, обличчі)
— Закоханість може викликати також збільшення пульсації в тонких кровоносних судинах обличчя, що може призводити до того, що людина відчуває «підвищену чутливість» до цілувань або навіть бажання цілуватися.
11. Відчуття "піднесеності" або ейфорії
— Відчуття захоплення і ейфорії можуть виникати через високий рівень дофаміну та окситоцину, що сприяє стану щастя і задоволення від взаємодії з людиною, до якої ти закоханий.
12. Почуття "порушеності"
— Якщо закоханість носить сексуальний характер, організм може відчувати підвищену чутливість у зонах, пов'язаних із сексуальним потягом, таких як геніталії, грудна клітка чи губи.
13. Неспокій та збудження
— У певних ситуаціях закоханість може супроводжуватися відчуттям збудження, тривоги або навіть страху. Це часто виникає на початку стосунків або під час спілкування з об'єктом закоханості, коли переживання змішуються з очікуваннями.
14. Чуттєвість до емоційних сигналів
— Людина стає дуже чутливою до емоційних і невербальних сигналів, які посилає об'єкт закоханості. Це включає звертання уваги на тон голосу, міміку, погляди та інші деталі, які можуть підсвідомо викликати потужні емоційні реакції.

Ці фізіологічні зміни та емоційні відчуття свідчать про глибоке залучення організму в стан закоханості. Кожен з цих симптомів пов'язаний з нейрохімічними процесами, що стимулюють як наше тіло, так і розум

і можуть сприяти формуванню глибоких емоційних зв'язків з іншою людиною. Вони можуть бути дуже приємними, але також інколи викликають певний дискомфорт, коли почуття дуже інтенсивні чи невизначені.

Як ви можете здогадатись, цей перелік доказів можна проводити ще дуже довго! І тепер головне і саме цікаве питання: якщо всі хвороби мають психосоматичний механізм, то як лікувати певні діагнози?
Якщо тілесна реакція це продукт діяльності психіки, то логічно, що і рішення буде задіяне теж через психіку - тобто спеціальна психотерапія.

_______

В психосматичному механізмі є певні правила роботи (допомоги). І саме перше, просте та дієве, це знайти ту людину, якій ви довіряєтє, не соромитесь, яка вас вислухає, підтримає, побуде поруч з вами, не осудить. Це або ваш партнер, або ж батьки чи друзі. Звісно, що в ідеалі це спеціаліст (псиолог, психотерапевт, психосоматолог). Тому що професійна допомога складається не лише з "активного слухання".

Але "виговоритись" це важливо!

Якщо у вас немає довіренної особи це можна зробити собі в дзеркалі, чи на свічку (як це роблять за народними традиціями), або ж виписати на папір всі свої переживання з приводу цієї події. Також добра допомога це сповідь. Цим методом багато століть допомогають людям в церквах.

Ось кілька технік для самодопомоги.

Скільки треба сеансів для пропрацювання вашого запиту? Відповідь Тут...