"Чоловіче здоровʼя!"

Чоловіче здоров'я з точки зору Психосоматики ГНМ.

Це по-справжньому питання життя і смерті. Бо якщо цього немає, то і продовження роду, і, зрештою, людства може й не бути. Ми звикли до певних образів чоловіка — це сильний, мужній, безстрашний, винахідливий, дієвий, миттєвий; усе має вміти, усіх має врятувати, захистити, забезпечити.
Стандартне виховання чоловіка — це коли він має бути якимось і для когось, особливо, коли один вихователь у вигляді матері. Бо зазвичай більшість матерів без чоловіка виховують хлопчика під себе, під свої жіночі завдання, тобто прислуговувати жінкам. Звісно це не спеціально! Але жінка не може навчити чоловіка чоловіим справавм. Бо важливий СТАН, фон, який словами навіть не передається.

Як хлопчику відчути чоловічий стан впевненості, злісті, побачити, як вирішуються "чоловічі питання" поряд з жінкою, з матіррю? Ніяк. І от коли хлопчик, будучи вже чоловіком, опиняючись в "чоловічих справах".... а сценарів не має, мама цьому може й вчила (якось в теорії), але досвід набувається практично. Або ж хочаб у присутності приклада.

Давайте почну з клінічних випадків.

У чоловіка є бізнес, і в ньому є партнер. І, на відміну від клієнта, цей його партнер вихований зовсім по-іншому: він нахабний, хамовитий, самовпевнений, жадібний, не тримає слова. Клієнт, навпаки, зрощений у більш слабкій позиції: боїться відстоювати свої кордони, не вміє проявляти агресію та рішучість - подавлений своєю мамою, вихований догоджати. І от через цю величезну дельту у вихованні у клієнта починається рак простати, аденома.

Чому так відбувається?

І тут нам треба зазирнути всередину клієнта, в його стани та почуття, які він відчуває поруч із партнером та після спілкування з ним:

• знецінений
• провалений
• непочутий
• ображений
• недієздатний
• слабкий
• розчарований у собі та у своїй силі й мужності.

Оскільки головне завдання психосоматичного механізму полягає в тому, що ТІЛО ЗАВЖДИ діагнозом, хворобою чи симптомом допомагає психіці ВИЖИТИ, починається збільшення простати.

Логіка дуже проста:

більше м'язів — більше сили,

більше тканини — більше функції.

І ця пухлина, яка зростає на простаті, збільшує її в розмірі, щоб вона робила більше своєї функції, тобто чоловічих гормонів. Щоб що? Щоб чоловік відчув більше сил для вирішення свого завдання: або налагодити стосунки з партнером, або позбутися його, або визначити свої «червоні лінії», тобто відстояти себе та свої інтереси, знайти вирішення проблем.

Але цього йому недостатньо — ситуація погіршується. Він нічого не може зробити з партнером, і, врешті, цей діагноз його вбиває, тому що він так і не зміг вирішити свій психологічний конфлікт.

На місці цього партнера у чоловіка може опинитися дружина, яка його знецінює, і він відчуває свою слабкість і неспроможність протистояти їй; втрата мужності перед друзями чи колегами, якийсь програш у змаганнях чи спорті, втрата власної території, майна чи чогось особистого.

Ми ж знаємо, як люблять чоловіки мірятися і чим саме? Майже усім - авто, гроші, жінки, трофеї, досягненя...

Ось це виховання до змагань, до перемог, до лідерства - підходить далеко не всім хлопчикам, бо не всі народжені від однієї матері, під однією зіркою, в одну мілісекунду.

Тобто ми, люди — і жінки, і чоловіки — всі дуже різні: хтось народжений бути президентом та керівником, а хтось — майстром, музикантом чи співаком.

Зрештою, наприклад, у ведичній культурі, яка є однією з найстаріших на планеті, є кастовість, яка показує що кожен має свої нахили та здібності. Хтось воїн, хтось торговець, хтось целитель, хтось керівник… І от коли чоловік вступає не в свою гру, не у своїй площині, він приречений програти. І той, хто не вміє “тримати удар”, як кажуть у голлівудських фільмах, приречений на поразку. І потім починається знецінення себе, своїх зусиль, свого шляху, свого життя - пухлина прогресує (щоб допомогати вирішити конфлікт через збільшення її функції шляхом збільшення ткании (як мʼязи "качають" у спортзалі)).

І оскільки конфлікт ніяк не вирішується, а пухлина розвивається, вона починає заважати рухатись та жити, вона заважає іншим тканинам робити свої функції, тому що цей конфлікт є ключовим і в пріоритеті для психіки.

А що є сферою чоловічих інтересів?

У жінки свої інтереси, якщо класично, то це всередині родини, домівки, вогнища, дітей. Значить логічно, що у чоловіка інтереси назовні його домівки - це кордони, це робота, це інші самиці (так, в природі у ссавців такі самі можуть бути конфлікти і діагнози), це завоювання та заробляння, тобто забезпечення життєдіяльності родини чи прайду.

Звісно, чоловік з жінкою можуть мінятися функціями, йти не по своїй природі, тоді і наслідки будуть психологічні у них і у вихованні їхніх дітей, тобто це неприродньо, це викривлення. Наслідки - від гомосексуальності до небажання створювати родину і заводити дітей. Тобто небажання виконувати свою природню та соціальну функцію.

Ми це називаємо “людина живе не по своєму гормональному статусу.” Тобто коли жінка виконує функції чоловіка, а чоловік, автоматично, переходить на місце жіноче.

Ще один клінічний приклад.

У чоловіка сильна дружина. Метафорично вона “міряється з ним яйцями”. Для чоловіка це небезпечно, він може втратити лідерство, авторитет перед дітьми чи друзями, чи сусідами, і, оскільки, він виявляється слабшим і програє, то, знову ж таки, включається простата через пухлину, щоб дати більше функції для відновлення лідерства.

Третій випадок.

Чоловіку за 50 і він уже тільки за місяць може зробити стільки скільки робив у 20. І це може бути від статевих актів до підтягувань на перекладині. Він себе починає порівнювати з молодим, дивиться на інших конкурентів, які можуть більше чи довше і втрачає свою самооцінку в своїх же власних очах. І знову включається простата і ми знаємо що у чоловіків після 40 це дуже розповсюджене явище. Тому що це може бути часом підсумку його діяльності, можна сказати криза середнього віку.

Випадок четвертий.

Чоловік поставив собі цілі, він “прокачався” на різних бізнес-тренінгах з коучами, його “накрутили на успіх”, у нього ніхто не питав, які у нього травми були в дитинстві (а вони дуже впливають на те, що людина йде не своїм шляхом), не досліджували його дату народження, тобто його специфіку в цьому втіленні - і в результаті він не досягає своїх омріяних запланованих результатів. (Бо вони ж не його). Знову знецінення, знову включається простата.

Випадок п'ятий. Ерекція.

Чоловік мав негативний перший сексуальний контакт. Знову причиною може бути конкуренція, намагання виглядати старшим чи досвідченішим, "крутішим". І він це намагається зробити з будь-яким сексуальним об'єктом.

Отримує негативний досвід, бо у нього або погано вийшло, або не вийшло, бо ерекція відбувається максимально якісно за умови, що ця жінка бажана, омріяна та максимально приваблива саме для цього чоловіка. Але ж ні, він обрав собі першу, що трапилась, яка “дала”, а він і не зміг в повній мірі цим скористатися, бо вона йому могла бути огидною, легкої поведінки або ж соціально неприйнятною для інших.

Потім він намагається це наздогнати і робить ту ж саму помилку, бо обирає собі не кохання, а просто “об'єкт штрикання”. І чим більше він робить таких помилок, тим більше втрачає віру в себе. І з роками в ньому закарбовується його “чоловіча неспроможність”, яка призводить до імпотенції.

_______

В психосоматичному механізмі є певні правила роботи (допомоги). І найперше, просте та дієве, це знайти ту людину, якій ви довіряєте, не соромитесь, яка вас вислухає, підтримає, побуде поруч з вами, не осудить. Це або ваш партнер, або ж батьки чи друзі. Звісно, що в ідеалі це спеціаліст (психолог, психотерапевт, психосоматолог). Тому що професійна допомога складається не лише з "активного слухання".

Але "виговоритись" це важливо!

Якщо у вас немає довіреної особи це можна зробити собі в дзеркалі, чи на свічку (як це роблять за народними традиціями), або ж виписати на папір всі свої переживання з приводу цієї події. Також добра допомога це сповідь. Цим методом багато століть допомагають людям в церквах.

Ось кілька технік для самодопомоги.

Скільки треба сеансів для пропрацювання вашого запиту? Відповідь Тут...