Іпотерапія - як вона працює на думку психосоматики та психології.
Згадайте відомий
експеримент Авіценни, це один з перших експериментів з психосоматики, коли два однакових абсолютно здорових ягнят зростали в різних умовах: одне звичайно розвивалося, а інше постійно перед собою бачило в клітці вовка і, звісно, останнє було дуже хворобливим і маленьким через постійний страх і наявність біля себе в полі хижака.
Так само хворіють і діти: в полі батьків.Якщо батьки гармонійні та стосунки в родині доброзичливі, то й звісно що дитина виростає в цьому полі набуваючи цих якостей. Але якщо в родині сварки, зради, крики, насилля, то й дитина в цьому полі зростає в страху, в болях, в образах, в претензіях, і, звісно, ж хворіє в полі батьків.
І тепер, як працює іпотерапія: хвору дитину, скажімо, ДЦП чи з синдромом Дауна садять на велику, добру, спокійну істоту, поле якої розслаблює і дає спокій. І, звісно, що під час цієї процедури і після неї дитина розслаблена, психіка заспокоєна і тіло розслабляється, блоки уходять, їй стає краще. І це працює.
Моя мама працювала на іподромі у підприємиці, яка влаштувала такі процедури, я бачив, чи це працює. Але ж, що відбувається з дитиною після цих процедур, коли вона знову потрапляє в поле батьків, які лікують дитину, а не себе, які думають, що причина в дитині, в середовищі, в екології, в харчах, причина в чому завгодно вони думають, але тільки не в них самих, не в їх психіки та сценаріях поведінки та реакцій.
ПОЛЕ є у всіх і у всього. Просто: фізика + психологія.